Так що ж це виходить: у жінки дійсно немає шансів?
Дівчина заходить у ліфт пізно ввечері. Вслід за нею завалюється п’яне тіло вагою під центнер і намагається її зґвалтувати.
Що робити?
Так, зрозуміло, краще в цей ліфт не заходити.
Так, певна річ, з ліфта потрібно спробувати вийти до того, як закриються двері.
Звісно, потрібно мати з собою балончик, ліхтарик, ніж, травмат і ще що-небудь.
Звичайно, потрібно було подзвонити чоловіку-другу-брату і попросити зустріти біля під’їзду.
Це все добре. Всі ми мудрі по шкоді.
А що робити дівчині в ліфті з противником в два рази тяжчим і набагато сильнішим, і до того ж, який злетів з гальм від алкоголю?
Розслабитись і отримати задоволення?
Я би цвяха в голову забив тому, хто це придумав.
Це коли ви ногу зламаєте, то можна потім селфі з лікарні постити і друзів в гості кликати, щоб автограф на гіпсі залишили. Ну подумаєш - перелом, річ світова. Зґвалтування ж - травма настільки тяжка психологічно, що залишиться з цією дівчиною на все життя.
В Нідерландах дівчина, яку неодноразово ґвалтували з дитинства, вчинила стільки спроб суїциду, що суд їй дозволив евтаназію. Психологічна травма виявилась несумісною з життям.
Під час семінарів «Залізна леді 2: Vagina Dentata», присвячених власне захисту від зґвалтування, неодноразово бачив, як починали ридати дорослі жінки, знову переживаючи епізоди двадцятилітньої давності.
А в тім, про сексуальне насильство і про пов’язані з ним міфи і проблеми на кшталт вторинної віктімізації, ми поговоримо далі.
Повернемося до нашого ліфта.
Крім дівчини і п’яного виродка там нікого немає.
Різниця у вазі, зрості, силі та агресії значна.
Зброї у дівчини немає - або вона не змогла її дістати.
Що робити дівчині?
Єдина правильна відповідь: битись.
Але ж вона маленька і слабка!
Так. І її фізичні параметри – зріст, вага і сила – ніяк не зміняться.
Змінити можна лише психологію.
Рівень агресії.
Ви коли-небудь купали кішку?
Вона теж маленька. І слабка. Але без бою не здасться.
Що активніше дає опір жінка – копає в пах, видавлює очі, дряпається, кусається і верещить – тим вищі шанси що п’яний чолов’яга перейде з режиму «та що вона мені зробить» в режим «щось мені боляче, вона якась психована, ну її до сраки».
Звичайно, навички бійки, як і будь-які інші, бажано тренувати заздалегідь. І зброю потрібно носити, і вміти нею користуватись. І дзвонити з проханням «зустріти біля під’їзду» - не соромно.
І в ліфт з незнайомцями краще не заходити.
Але, якщо вже дійшло до тет-а-тет – бийтесь.
Бийтесь так, ніби від цього залежить ваше життя.
Бо так і є.
Полковник Джеф Купер, якого я неодноразово цитував, сформулював це так: «Злочинець – це людина, яка не боїться ані поліції, ані суду, ані тюрми. Якби він цього боявся, він би не став злочинцем. Єдине, що може його налякати - озброєна жертва, яка чинить опір».
(с)Антон Фарб
Це фрагмент книги "Сам собі тілоохоронець".