ознайомлювальний фрагмент
"Сіра людина"
Про що ця книга і що таке мистецтво бути невидимим
Раніше я боявся, що мене можуть покинути та забути. Тепер я побоююся, що мене можуть запам'ятати та знайти.
Написані тисячі книг про те, як стати успішним та багатим; розвивати свій особистий бренд, створювати позитивний імідж у соцмережах, прокачати харизму та лідерські якості, піднятися в ієрархії, виділитися із загальної маси, привернути до себе увагу максимальної кількості людей та утримати її якомога довше.
Ця книга – зовсім про інше.
Коли ми, Федерація крав-мага України, готували наш перший семінар-воркшоп за концепцією «Сірої людини» (8 спікерів, понад 150 студентів, повторювався вже тричі), один із клієнтів сказав: «Мені не подобається назва. Я ж не сірий, і не хочу таким бути!»
Усі ми хочемо чогось досягти в цьому житті, реалізувати себе як особистість, прийти до того, що, за відсутності кращого терміну, прийнято називати «успіхом». Не бути сірою масою. І чим ближче ми наближаємось до поставленої мети, тим вищі шанси вляпатися в конфлікт або зазнати нападу з боку тих, хто цю «сіру масу» складає.
Концепція «Сіра людина» вчить, як на якийсь час – наголошую, на якийсь час! – позбавитися зовнішніх ознак, що відрізняють вас від оточуючих, з метою забезпечення особистої безпеки.
Ця книга про те, як уникнути проблем до її появи.
Книга включає наступні розділи:
У книзі ми відповімо на такі запитання:
Мене звуть Антон Фарб, і я інструктор із самооборони. З 2006 року, коли я та моя дружина Світлана Михальчук створили Федерацію крав-мага України, я провів понад 700 семінарів та близько 4000 регулярних тренувань. Загальна кількість лише моїх студентів уже давно перевищила кілька тисяч. З 2017 року ми провели 8 інструкторських курсів, я атестував 60 інструкторів, наші філії працюють у Молдові, Литві, Білорусії, Польщі та Німеччині.
На початку своєї кар'єри я вважав, що нашими клієнтами будуть люди, які захоплюються стріляниною, виживанням та екстремальними видами спорту.
Реальність виявилася іншою: студенти та домогосподарки, айтішники та підприємці, актори та художники, поліцейські та військові, підлітки та багатодітні матері, фрілансери та банкіри – публіка щоразу збиралася зовсім різноманітна. Абрахам Маслоу мав рацію зі своєю пірамідою: потреба в безпеці – базова, потрібна всім.
Самообороною, як і гігієною, слід займатися кожному.
2020 року я написав та видав книгу «Сам собі тілоохоронець», де намагався докладно описати теоретичні аспекти самооборони. Ті з вас, хто читав мою попередню книгу, вже знають, що особиста безпека починається з усвідомлення кількох простих фактів:
Ці чотири тези утворюють те, що називається англійським словом Mindset, що важко перекладається – «спосіб мислення» буде найближчим визначенням.
А вже на нього накладаються знання – про характер загроз і як їх уникнути, набуті на тренуваннях навички для подолання загроз та спорядження, що полегшує застосування навичок.
Ось як це виглядає:
Написані тисячі книг про те, як стати успішним та багатим; розвивати свій особистий бренд, створювати позитивний імідж у соцмережах, прокачати харизму та лідерські якості, піднятися в ієрархії, виділитися із загальної маси, привернути до себе увагу максимальної кількості людей та утримати її якомога довше.
Ця книга – зовсім про інше.
Коли ми, Федерація крав-мага України, готували наш перший семінар-воркшоп за концепцією «Сірої людини» (8 спікерів, понад 150 студентів, повторювався вже тричі), один із клієнтів сказав: «Мені не подобається назва. Я ж не сірий, і не хочу таким бути!»
Усі ми хочемо чогось досягти в цьому житті, реалізувати себе як особистість, прийти до того, що, за відсутності кращого терміну, прийнято називати «успіхом». Не бути сірою масою. І чим ближче ми наближаємось до поставленої мети, тим вищі шанси вляпатися в конфлікт або зазнати нападу з боку тих, хто цю «сіру масу» складає.
Концепція «Сіра людина» вчить, як на якийсь час – наголошую, на якийсь час! – позбавитися зовнішніх ознак, що відрізняють вас від оточуючих, з метою забезпечення особистої безпеки.
Ця книга про те, як уникнути проблем до її появи.
Книга включає наступні розділи:
- історія концепції «Сіра людина» і навіщо вона потрібна;
- профайлінг та анти-профайлінг;
- невербальні сигнали;
- міський камуфляж;
- «сіре» спорядження та «сірі» навички;
- зовнішнє спостереження;
- кіднепінг;
- безпека у дорозі: країни третього світу;
- життя без цифрового сліду
- прийоми соціальної інженерії та як від них захиститися.
У книзі ми відповімо на такі запитання:
- як стати непомітним?
- як злитися з натовпом?
- як уникнути непотрібної уваги?
- як зробити так, щоб на вас не дивилися, а подивившись – одразу забули?
- як обдурити чуже сприйняття?
- як зрозуміти, чи не стежать за вами, і якщо так – як відірватися від переслідування?
- як не стати жертвою викрадення і як втекти, якщо доведеться?
- як убезпечити себе за кордоном?
- як не залишати зайвих слідів у мережі?
Мене звуть Антон Фарб, і я інструктор із самооборони. З 2006 року, коли я та моя дружина Світлана Михальчук створили Федерацію крав-мага України, я провів понад 700 семінарів та близько 4000 регулярних тренувань. Загальна кількість лише моїх студентів уже давно перевищила кілька тисяч. З 2017 року ми провели 8 інструкторських курсів, я атестував 60 інструкторів, наші філії працюють у Молдові, Литві, Білорусії, Польщі та Німеччині.
На початку своєї кар'єри я вважав, що нашими клієнтами будуть люди, які захоплюються стріляниною, виживанням та екстремальними видами спорту.
Реальність виявилася іншою: студенти та домогосподарки, айтішники та підприємці, актори та художники, поліцейські та військові, підлітки та багатодітні матері, фрілансери та банкіри – публіка щоразу збиралася зовсім різноманітна. Абрахам Маслоу мав рацію зі своєю пірамідою: потреба в безпеці – базова, потрібна всім.
Самообороною, як і гігієною, слід займатися кожному.
2020 року я написав та видав книгу «Сам собі тілоохоронець», де намагався докладно описати теоретичні аспекти самооборони. Ті з вас, хто читав мою попередню книгу, вже знають, що особиста безпека починається з усвідомлення кількох простих фактів:
- я живу у небезпечному світі;
- у цьому світі є злі люди, які здатні на жахливі вчинки;
- щось погане може статися зі мною – сьогодні;
- безпека моя та моїх близьких – це моя відповідальність.
Ці чотири тези утворюють те, що називається англійським словом Mindset, що важко перекладається – «спосіб мислення» буде найближчим визначенням.
А вже на нього накладаються знання – про характер загроз і як їх уникнути, набуті на тренуваннях навички для подолання загроз та спорядження, що полегшує застосування навичок.
Ось як це виглядає:
Зазвичай люди, замислившись про особисту безпеку, починають із верху піраміди – зі спорядження. На кожному семінарі, про що б я не розповідав - про ситуативну готовність, кольоровий код Купера і цикл Бойда, триєдину модель мозку Макліна, профайлінг і паралінгвістику - завжди звучить одне і те ж питання: «Який газовий балончик ви порадите?»
Будь який! Ви їм все одно не скористаєтеся. Поки не зміните своє мислення, не отримаєте необхідних знань і не набудете стійких навичок.
Але якщо людина підходить до питання особистої безпеки докладно, і не будує будинок, починаючи з даху, відбувається цікава метаморфоза.
Кожен наш студент змінюється з часом. Внутрішньо та зовні.
Простий приклад: практично кожна жінка, виходячи з будинку на вулицю, дивиться на себе в дзеркало (якщо час дозволяє, звісно). Про що вона себе запитує: Я гарна? У мене все гаразд з одягом та зачіскою? Чи не соромно вийти в люди?"
Чоловіки, до речі, роблять те саме, тільки не зізнаються в цьому.
Люди, які займаються самообороною, розширюють цей перелік питань.
Мені буде зручно в цьому одязі бігти чи битися? Чи можу я швидко дістати ліхтарик чи балончик? Кобуру не видно? Аптечку не забув?
І ось замість вузьких джинсів з'являються тактичні штани з численними кишенями, купується зручний міський рюкзак для EDC – для щоденно носимого комплекту, тут і там стирчить кліпса складаного ножа або темляк нескладного, а кишені куртки помітно важчають і іноді в них брязкає щось металеве.
Люди, які займаються самообороною, помічають собі подібних за квартал. За принципом «рибалка рибалку бачить здалеку».
Дуже дивно часом спостерігати за еволюцією «хіпстера» у «людину тактичну».
Ще смішніше помічати в натовпі тих, кого по-англійськи називають Wannabe – «хочубишки», хто копіює зовнішні ознаки «тактикульності», не маючи ні мислення, ні знань, ні навичок. Тих, хто хоче здаватися, але не бути, бо всі гроші пішли на модний одяг таспорядження, а на тренування вже не лишилося.
А ще таких «тактичних» хлопців вже давно навчилися помічати співробітники правоохоронних органів та представники криміналітету.
І вже зовсім сумно намагатись у такому прикиді пройти крізь рамку металодетектора в аеропорту.
Ось тут і виникає необхідність у концепції «Сірої людини» бути готовим до несподіванок, але не виглядати таким; не відлякувати потенційних супротивників грізним виглядом, а вислизати від їхньої уваги; не виділятися з натовпу, а розчинятися в ньому.
Звичайно ж, «Сіра людина» – це набір знань, навичок та спорядження, про які ви дізнаєтесь з цієї книги.
Але «Сіра людина» – це ще й можливість змінити своє стале мислення.
Чим мудра людина відрізняється від розумної?
Розумний зможе виплутатись із ситуації, в яку мудрий не вплутається.
Навички битися і стріляти – вторинні по відношенню до вміння ухилятися від ситуацій, де ці навички можуть знадобитися.
Тому що найкращий бій – той, що не відбувся!
Будь який! Ви їм все одно не скористаєтеся. Поки не зміните своє мислення, не отримаєте необхідних знань і не набудете стійких навичок.
Але якщо людина підходить до питання особистої безпеки докладно, і не будує будинок, починаючи з даху, відбувається цікава метаморфоза.
Кожен наш студент змінюється з часом. Внутрішньо та зовні.
Простий приклад: практично кожна жінка, виходячи з будинку на вулицю, дивиться на себе в дзеркало (якщо час дозволяє, звісно). Про що вона себе запитує: Я гарна? У мене все гаразд з одягом та зачіскою? Чи не соромно вийти в люди?"
Чоловіки, до речі, роблять те саме, тільки не зізнаються в цьому.
Люди, які займаються самообороною, розширюють цей перелік питань.
Мені буде зручно в цьому одязі бігти чи битися? Чи можу я швидко дістати ліхтарик чи балончик? Кобуру не видно? Аптечку не забув?
І ось замість вузьких джинсів з'являються тактичні штани з численними кишенями, купується зручний міський рюкзак для EDC – для щоденно носимого комплекту, тут і там стирчить кліпса складаного ножа або темляк нескладного, а кишені куртки помітно важчають і іноді в них брязкає щось металеве.
Люди, які займаються самообороною, помічають собі подібних за квартал. За принципом «рибалка рибалку бачить здалеку».
Дуже дивно часом спостерігати за еволюцією «хіпстера» у «людину тактичну».
Ще смішніше помічати в натовпі тих, кого по-англійськи називають Wannabe – «хочубишки», хто копіює зовнішні ознаки «тактикульності», не маючи ні мислення, ні знань, ні навичок. Тих, хто хоче здаватися, але не бути, бо всі гроші пішли на модний одяг таспорядження, а на тренування вже не лишилося.
А ще таких «тактичних» хлопців вже давно навчилися помічати співробітники правоохоронних органів та представники криміналітету.
І вже зовсім сумно намагатись у такому прикиді пройти крізь рамку металодетектора в аеропорту.
Ось тут і виникає необхідність у концепції «Сірої людини» бути готовим до несподіванок, але не виглядати таким; не відлякувати потенційних супротивників грізним виглядом, а вислизати від їхньої уваги; не виділятися з натовпу, а розчинятися в ньому.
Звичайно ж, «Сіра людина» – це набір знань, навичок та спорядження, про які ви дізнаєтесь з цієї книги.
Але «Сіра людина» – це ще й можливість змінити своє стале мислення.
Чим мудра людина відрізняється від розумної?
Розумний зможе виплутатись із ситуації, в яку мудрий не вплутається.
Навички битися і стріляти – вторинні по відношенню до вміння ухилятися від ситуацій, де ці навички можуть знадобитися.
Тому що найкращий бій – той, що не відбувся!
