Як обдурити детектор брехніЧудо-жінка накидає на супротивника Лассо істини - і ось він уже слухняно видає всі таємниці, позбавлений здатності брехати!
Але так буває лише у коміксах та в кіно. А як у реальному житті?
Спроби викрити брехню за допомогою тих чи інших технічних засобів робилися ще в давнину.
У Китаї підозрюваному у брехні під час допиту пропонували потримати жменю рису в роті – якщо рис залишався сухим (від хвилювання пересохло в роті), то підозрюваний брехав. В Африці для цих цілей використовувалося яйце з тендітною шкаралупою, яке треба було тримати в руці. Брешеш - яйце трісне, адже м'язи брехуна мимоволі напружуються. В Індії за тим же принципом при кожній відповіді допитуваний повинен був несильно бити в гонг - при брехні звук виходив голосніше.
А вже в X столітті Авіценна визначав брехунів зі зміни пульсу – через вісімсот років той самий спосіб пропонував Даніель Дефо.
У 1877 році італійський фізіолог Анджело Моссо винайшов «плетизмограф» – прилад для вимірювання тиску та пульсу, завдяки якому можна було визначити, налякана людина чи ні. У 1879 році Френсіс Гальтон придумав словесно-асоціативний тест («скажіть перше слово, яке спаде вам на думку»), при проходженні якого брехня визначалася затримкою в часі. А вже в 1895 році Чезаре Ломброзо представив свій «гідросфігмометр» і навіть застосував його на практиці.
Але роком народження терміну «детектор брехні» вважається 1914 – саме тоді американський психолог, професор Гарвадського університету Вільям Марстон провів низку успішних експериментів із «поліграфом» – приладом, який вимірює систолічний артеріальний тиск для виявлення брехні. Перевіряючи прилад на своїх студентах, професор Марстон зміг виявити брехунів у 96% випадків. Правда, будучи расистом, Марстон вважав, що поліграф не може працювати з чорношкірими, тому що їхній розум примітивніше, ніж у білих.
І так, це професор Марстон вигадав Чудо-жінку. Така ось була різностороння людина.
З того часу були придумані та вдосконалені десятки моделей поліграфа, але загальний принцип дії не змінювався.
Поліграф фіксує від семи і більше показників людського тіла: модуляцію голосу, пульс, тиск, частоту та глибину дихання (через об'єм грудної клітки), мідріаз (розширення) зіниці та електродермічну реакцію (зростання провідності струму шкірою внаслідок потіння).
Коли людина бреше, рівень збудження його мозку підвищується через катехоламінову реакцію, яка запускається автономною нервовою системою – і всі ці показники починають скакати.
Але те саме відбувається, коли людина сильно хвилюється або надзвичайно обурена!
Що жменя рису в роті, що тендітне яйце в руці, що високотехнологічний поліграф реєструють не брехню, а хвилювання – точніше, стресову реакцію організму та активацію симпатичної системи.
Принцип дії поліграфа будується на трьох факторах:
фон;
реакція;
артефакт.
Фон – це показники вашого тіла у стані спокою; реакція – це те, як поводиться ваше тіло, коли ви кажете правду, і артефакт – це стрибок показників, спричинений стресом.
Тобто, спочатку ми визначаємо норму (baseline), потім шукаємо відхилення від неї. Щось знайоме, правда?
Але коли Ганс Сельє відкрив поняття «загальний адаптаційний синдром як неспецифічна реакція на стрес» – на ідеї поліграфа можна було ставити жирний хрест.
Неспецифічна реакція – це коли тіло однаково реагує різні стимули: брехня, переляк, біль, сильні позитивні чи негативні емоції, асоціації тощо.
То як же пройти перевірку на поліграфі?
Спочатку слід знати, що дослідження про «99% ефективності поліграфа» проводилися виключно на замовлення компаній, які виробляють поліграфи та навчених поліграфологів. Відповідно, вони мають суто рекламний характер, який має конкретну мету: що сильніше випробуваний вірить у ефективність поліграфа, тим сильніше він хвилюватиметься під час брехні.
У 2003 році американська Національна Академія наук провела перше незалежне дослідження ефективності поліграфа і прийшла до висновку «про відсутність доказової бази, що дозволяє стверджувати, що тести на поліграфі мають вкрай високу точність». Американська Асоціація психологів підтвердила, що «більшість психологів згодні, що мало свідчень того, що тести на поліграфі здатні виявляти брехню».
Дедалі більше вчених схильні вважати поліграфологію лженаукою – як і фізіогноміку.
Співробітники ЦРУ Ларрі Ву-Тай Чін (двадцять років працював на китайську розвідку) та Олдрітч Еймс (дев'ять років роботи на КДБ) успішно обманювали поліграф під час регулярних перевірок.
Існує п'ять основних способів обдурити поліграф:
фармакологічний;
фізичний;
фізіологічний;
психічний;
психологічний.
Фармакологічний – таблетка валіуму перед тестом. Або будь-який з бета-адреноблокаторів – їхня маса, наприклад, метопролол або бісопролол, вони використовуються для зниження тиску.
Або навпаки – підстебнути свій організм великою часткою кави та нікотину.
Якщо ви проходите перевірку вперше у житті, може спрацювати. Якщо перевірки вже були (планові) і ви раніше нічого не приймали – оператор зрозуміє, що з вашими реакціями щось не те.
Фізичний - ну ви можете управляти своїм тілом, вірно? Напружувати м'язи, дихати під рахунок, позіхати, кашляти, гикати. Якщо робити при кожному питанні, виникнуть підозри, але періодично може спрацювати.
А ще ваше тіло реагує на біль. Канцелярська кнопка у взутті, уламок зубочистки в яснах, скалка в пальці. Все це зробить ваші реакції сильнішими, а артефакти – менш помітними.
Фізіологічний – недосипання. Втома. Сильний голод чи спрага. Переохолодження.
Все це настільки сильно впливає на наш організм, що тут вже не до хвилювання, брешу я чи ні.
Випийте літр, а краще півтора води перед перевіркою - коли дуже хочеться в туалет, на все інше начхати.
Психічний – уявіть собі лимон. Великий, жовтий, соковитий. Слина у роті з'явилася? А тепер уявіть себе на пляжі, теплий пісок, лагідний шепіт моря. І пульс знизився.
Термін «медитація» (від лат. meditatio - «роздум») вигадали зовсім не буддистські ченці, це помилка перекладу, т.к. практики віпасани переслідують прямо протилежну мету, досягнення стану «не-свідомості», що досить складно під час допиту.
Засновник Ордену Єзуїтів Ігнатій Лойола трактував медитацію (відому в Європі з VI століття, від ченців-бенедектинців) як духовні вправи – а вони впливають на наше самопочуття не менше, ніж фізичні вправи. Сконцентруйтеся на чомусь сторонньому, і ваші реакції стануть повільнішими, а артефакти – менш яскравими.
Звичайно, всі ці чотири способи – фармакологічний, фізичний, фізіологічний та психічний – давно відомі поліграфологам, і вони навчилися їх виявляти.
Окрім п'ятого.
Психологічний метод.
Я особисто знаю людину, яка пройшла перевірку на поліграфі за дуже серйозним звинуваченням.
Як?
Він повірив у те, що говорив.
Щиро повірив. До глибини душі.
Він зробив із брехні собі правду.
І більше не хвилювався.
Підведемо підсумки:
ефективність поліграфа – рекламний трюк;
поліграф фіксує не брехню, а хвилювання;
людина не завжди хвилюється, коли бреше.
Автор цих рядків обдурив поліграф за допомогою невеликої дози коньяку та гарного настрою.
(с) Антон Фарб
Це фрагмент книги «Сіра людина». Придбати книгу можна тут:
https://antonfarb.com/greymanebook